У останній вікенд жовтня завершилися змагання у вищій лізі Рівненського району з футболу.
Останні матчі чемпіонату носили хіба що іміджевий характер, так як призери, і звісно чемпіон, визначилися в попередніх турах.
Цікаво, що чемпіонат хоч і був позбавлений інтриги у “верхніх шарах” турнірної таблиці, але все рівно відчувався якось видовищно, що спричиняло двояке враження по його завершенню. Це викликано здебільшого через сильний розрив між командами верхньої та нижньої половини турнірки. Було дуже багато потужних “заруб”, але водночас і безліч матчів у “одні ворота”. Це наводить на думки,.. “а може зменшити кількість команд у вишці до восьми колективів?”.., які вже влаштують собі більш конкурентне середовище.
Для чинного чемпіона серйозних викликів поточний розіграш чемпіонату не привніс, хоч трохи нерви і попсував. Це вже четверте поспіль чемпіонство Славії і видимих конкурентів на горизонті все ще не видно.
Великоомелянчани навіть побили рекорд “забитих-пропущених” із знаком “плюс” у 100 м’ячів.
Команда здобула перемоги у всіх матчах окрім одного – нічиєю статистику підпортив тільки ФК Шпанів.
Славія все ще тримає марку.
Щодо свіжої крові, яка влилася і відразу вдихнула у вишку нові сили, можна сказати вже більше.
ФК Новожуків та ФК Кунів-Вельбівно солідно підсилили вищий дивізіон. Це звісно очікували, особливо від Вельбівно, але ніхто не очікував що відразу обидва новачки завоюють призові місця. Можливо, можна було б зазіхнути і на “святе перше місце”, але тут уже давався взнаки досвід Славії як потужного бійця на дистанції, і звісно сильні конкуренти.
Новожуківці програвали тільки Славії, а ближче наблизитися до першого місця не дали дві бойові нічиї з ФК Кунів-Вельбівно та одна з Переможцем.
Ще одним досягнаненням стало завоювання нападником ФК Новожуків, Семенчуком Владиславом, звання кращого голеадору чемпіонату. І це при рекордній результативності Славії у цьому сезоні.
ФК Кунів Вельбівно відстав від срібного призера тільки на три очка. Виною став несподіваний розгром від Карса, у шостому турі чемпіонату.
Далі розташувався кістяк вищої ліги: ФК Шпанів, Карс та Переможець. Це міцні середняки які встигли повідбирати очки у призерів, але їм не вистачило стабільності на дистанції, щоб самим зайняти місця з медалями. Ці команди в слідуючому сезоні безумовно можуть претендувати і навіть боротися за медалі.
Особняком залишилася ХФК Надія. Її важко віднести до середняків, але й аутсайдором її точно не назвеш. Нестабільний колектив який міг видавати непогані матчі, а інколи відверто провалюватись.
Нарешті пересуваємося до місця да затаїлася інтрига. РОКО-Сокіл, ФК Забоороль, Рівес та ГолДар. Ці чотири команди перебували у безпосередній близькості до зони вильоту, особливо у другому колі. А наприкінці чемпіонату загроза нависла над Рівесом та ГолДаром, де в останньому турі Рівес розгромив РОКО та зняв усі питання щодо продовження участі у вишці наступного сезону. ГолДару посчастило менше – на нього чекає пониження у класі.
І нарешті ФК Квасилів-Єдність. Колишній частий гість призових місць вищого дивізіону, покидає його. Цього сезону команда явно не тягнула поточну лігу та відверто була найслабшою. В активі мінімальна перемога над ФК Забороль та нульова нічия з ХФК Надія. На цьому позитивні результати для колективу нажаль закінчуються.
Наступного сезону до вишки приєднаються АГАТ та ФК Корнин, що бузумовно внесе ще більше “географії”, різноманіття та конкуренції за призові місця.
