Слідом за здобутим чемпіонством сезону 2019 року, Будмаркет “Маяк” стає володарем кубка Рівненського району 2020.

Мабуть не буде перебільшенням, якщо сказати що цьогорічний фінал кубка Рівненського району був окрасою всього кубкового турніру. І, якщо, бути до кінця чесним, то вперше зе останні декілька років фінал відчувався і грався дійсно як ФІНАЛ.
Погода теж посприяла футболу, середина вересня на стадіоні “ОДЕК” зустріла футболістів та вдобівальників по літньому теплим днем, де останніх зібралося близько чотирьох сот осіб, зручно розмістившись під оржівськими липами.

Перший тайм “Славія” розпочала з тотального домінування на футбольному полі. Колоденським футболістам лиш деколи видавалося перейти на половину поля суперника, але після цього як далі розпорядитися м’ячем вони не знали. Великоомелянці виглядали гостріше, та біля воріт “Маяка” раз-по-раз виникали небезпечні моменти. Гол “назрівав”. Після чергової подачі у штрафний майданчик “Славія” таки забила. Проте, боковим арбітром було зафіксовано положення поза грою. Решта першого тайму пройшла під аккомпоновку атак “Славії”, і здавалося, що забитий гол в ворота “Маяка” тільки питання часу. Але й слід відзначити не тільки домінування “Славії”, а й оборонні дії колоденських футболістів. Захист “Маяка” працював як годинник, особливо на “другому поверсі”. А де не справлявся захист, справлявся голкіпер. В результаті на відпочинок команди пішли при нульовій нічиї.

Другий тайм Будмаркет “Маяк” розпочав жвавіше, більше контролював м’яч та загрожував воротам Шамича. Але далі “загроз” діло не доходило. На 55 хвилині “Славія” провела чудову контратаку, вивівши нападника один-на-один з голкіпером, де в останній момент, намагаючись вибити м’яч, порушив правила захисник колоденців. Проконсультувавшись з боковим арбітром суддя вказав на одинадцятиметрову позначку. Пенальті взявся пробивати Тарас Топоровський. В ефетному стрибку, Поліщук відбив постріл нападника “Славії”, чим викликав бурю овацій на стадіоні “ОДЕК”. Після незабитого пенальті “Славія” начебто психологічно надломилася. Ні, великоомелянці не перестали атакувати, але з’явилася якась невпевненість у діях футболістів, особливо в завершальній стадії. Гравці “Маяка” в свою чергу почали діяти більш розкуто, але сил не вистачало у обох команд. Особливо це стосувалося колоденських футболістів, адже вони 3 дні тому відіграли 120 хвилин в надзвичайно тяжкому матчі півфіналу.
В основний час команди так і не спромоглися забити вирішальний гол і гравці подалися на п’ятихвилинну перерву в очікуванні додаткового часу.
Напруга на полі відчувалася у повітрі, як з боку гравців так і в рядах вболівальників.

Зі свистком головного арбітра розпочався перший доданий тайм. Тиск відчутно зростав. У обох команд з’являлись величизні вільні зони, але сповна скористатися ними просто не вистачало сил. Декілька хороших моментів змарнувала “Славія”, був момент пробити Шамича у “Маяка”. В останні 10 хвилин після вилучення Романчука, “Маяк” залишався в меншості і грав на відбій в очікуванні післяматчевих пенальті…і не дарма, адже Поліщук піймав кураж у цьому матчі.

Після закінчення додаткового часу на табло красувались нулі, а це означало одне – на команди чекала лотерея.
І в цій лотереї, виграшний білет витягнув голкіпер команди Будмаркет “Маяк”. При рівному рахунку 2:2, спочатку Гриценко пробив вище воріт, а згодом, вже й так герой матчу, Поліщук “потягнув” пенальті від Момотка. Так все і закінчилось.



Але, хотілося б сказати, в фіналі переміг не “Маяк”, в фіналі переміг – футбол. Мабуть, більше з таким відчуттям покидали футбольний стадіон вболівальники. І, мабуть, “Славії” не слід засмучуватись з приводу що не вони цьогоріч володарі кубка, а слід радіти що вони подарували видовище, яке принесло незабутні емоції, адже саме для цього вони і грають.
По завершенні матчу РРФФ провела церемонію нагородження. Після короткої промови, почесні нагороди фіналістам вручив голова Рівненської районнної федерації футболу Ярослав Коломис. Пам’ятні нагороди отримала й суддівська бригада арбітрів фінального матчу.

Наприкінці, федерація хоче висловити подяку президенту футбольного клубу “ОДЕК”, Мирону Чернецькому, за надання стадіону “ОДЕК” на матч фіналу кубка району.
