Коли після першої частини цьогорічного чемпіонату Рівненського району з футболу у вищій лізі ФК «ЛМЗ-Квасилів» посідав лише 5 місце в таблиці, керівництво клубу вирішило запросити на посаду головного тренера досвідченого та авторитетного В’ячеслава Кобилецького, відомого за роботою у рівненському «Вересі».
Як показав час, зміни пішли квасилівчанам лише на користь. У другому колі «червоно-зелені» серйозно додали, знову, як і рік тому, завоювавши срібні нагороди.У інтерв’ю порталу «Інший Квасилів» пан В’ячеслав поділився своїми враженнями від сезону, що минув та розповів, які завдання перед ним та командою ставитимуть у новому році.
– Від кого ви отримали пропозицію очолити ФК «ЛМЗ-Квасилів» минулого літа і чи одразу погодилися?
– Запросив мене до команди її президент Володимир Панчук. Я тоді якраз був у відпустці. Ми зустрілися. Я взяв тиждень на роздуми, поїхав відпочивати на море, а коли повернувся – дав згоду попрацювати в Квасилові.
– Чи знали ви раніше щось про ФК «ЛМЗ-Квасилів» і чи слідкували за чемпіонатом Рівненського району?
– Чесно кажучи, особливо не слідкував. Але читав сайт федерації, дивився результати, а також хто яке місце посідає. Знав лише, що великоомелянська «Славія» в чемпіонаті на голову вища за усіх інших і щороку стає чемпіоном.
– Чи задоволені тими результатом та грою, які продемонстрував ФК «ЛМЗ-Квасилів» під вашим керівництвом у минулому сезоні?
– Звісно, результатом я задоволений. Особливо високих завдань переді мною не ставили. Потрібно було просто потрапити до призерів. Хоча Володимир Панчук сказав, що минулого року ми були другими і цього разу потрібно посісти не нижче місце. Я подивився в турнірну таблицю і в календар. Головне, що зі «Славією» обидва матчі вже зіграли, залишилися тільки протистояння з безпосередніми конкурентами, тож зрозумів, що вирішити поставлене завдання реально. Так, у підсумку, і сталося.
– Які лінії команди зіграли найкраще, а які навпаки – потребують підсилення?
– Взагалі, ми зіграли нерівно. Здобуваючи перемоги над конкурентами, ФК «ЛМЗ-Квасилів» водночас втрачав очки із командами, які знаходилися нижче в турнірній таблиці. Були помилки в захисті та не реалізація гольових моментів. Усе це призвело до того, що доля другого місця вирішувалася лише в заключному турі. Хоча, якби ми зіграли краще, наприклад, з тим же «РОКО» із Городка, можна було б усі завдання вирішити раніше.
– Які матчі квасилівської команди вам запам’яталися найбільше?
– Звичайно, перша гра під моїм керівництвом проти дядьковицького «Сатурна». Це був прямий конкурент, якого ми обіграли з рахунком 1:0. Також відзначу дуже принциповий матч проти колоденського Будмаркета «Маяк». Програючи по ходу зустрічі, ми вирвали перемогу – 3:2. Ну і, звісно, запам’яталася остання гра чемпіонату проти заборольського «Продторгобладнання». Нам потрібна було вигравати. Ще за 10 хвилин до завершення рахунок був нічийним, але далі квасилівчани забили одразу три м’ячі.
– Кого з футболістів ФК «ЛМЗ-Квасилів» можете відзначити?
– Колектив у Квасилові взагалі підібрався непоганий. Є два надійних воротарі. Склалася ситуація, коли Микола Кондрашин поїхав, тож більшість матчів другого кола у воротах проводив Максим Котовський і дуже вдало відіграв. Потім повернувся основний голкіпер, який також зробив свій внесок у здобуття нами срібних нагород. У захисті можу виділити Романа Гаврилюка. Прикро, що в передостанньому матчі сезону гравець отримав травму, але, гадаю, що взимку він вилікується і ще принесе нам чимало користі. Крім того, хороше враження справив капітан команди Володимир Мартинюк, який є справжнім лідером колективу. В центральній лінії найкращим був Василь Усік. У нападі на рівні діяли Олег та Юрій Онищуки, задоволений і грою Валерія Ткачука. Тобто, є на кого розраховувати, команда виконує завдання.
– Цікавий факт: з дев’яти перемог, здобутих в минулому сезоні, квасилівчани тільки тричі виграли на власному полі. Чому команда на виїзді грала значно краще, ніж вдома?
– Головна причина – це незадовільна якість поля у Квасилові. Ми створювали багато моментів, але не реалізовували їх. Звичайно, це траплялося і через технічний брак, однак якби газон був кращий – забили б більше. Я говорив з Володимиром Панчуком і запропонував насамперед встановити полив. В цьому напрямку роботи ведуться і я думаю, що навесні наступного року якість поля покращиться.
Але така проблема не тільки у нас. Взагалі, якість більшості футбольних полів у Рівненському районі залишає бажати кращого.
– Наразі триває зимова перерва. Коли ФК «ЛМЗ-Квасилів» знову збереться і футболісти розпочнуть підготовку до нового сезону?
– Наразі дійсно хлопці знаходяться у відпустці. Але вони підтримують форму самостійно. Я тримаю зв’язок зі своїм помічником Олександром Болотнюком. А вже наприкінці січня наступного року зберемося, будемо проводити тренування і візьмемо участь у зимовому чемпіонаті Рівненського району.
– Говорять, що з нового року в районних футбольних змаганнях буде брати участь дві команди. ФК «ЛМЗ-Квасилів» й надалі виступатиме у вищій лізі, а ще один клуб, сформований в основному з місцевих ветеранів – у другій. Чи відповідає така інформація дійсності?
– Дійсно, така розмова у нас в Квасилові була і подібне бажання є. Тепер потрібно вирішити технічні питання. Побачимо, як до цього поставиться районна федерація футболу. Думаю, усе буде вирішуватися на виконкомі федерації. Побачимо, як до цього поставляться інші команди.
– Чи поставило вже перед вами керівництво завдання на новий сезон?
– Насправді, у вузькому колі завдання вже озвучили. Я розумію амбіції нашого шефа Володимира Панчука, якого не цікавить жодне місце, окрім першого. Він сказав, що два роки поспіль команда була другою, тож прийшов час колір медалей міняти на більш престижний. Але я думаю, що більш конкретно про це поговоримо вже ближче до старту нового сезону, на загальних зборах.
– Чи надовго ви плануєте затриматися у Квасилові, як тренер?
– Ну, все залежатиме від результатів моєї роботи. Але поки бажання працювати є. І здоров’я дозволяє.